Так, існує значний перелік нормативно-правових актів, де нібито учаснику бойових дій гарантується, зокрема, першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, тощо… І нібито нічого надзвичайного. Звертаєшся в раду, отримуєш дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, в подальшому затверджуєш даний проект. І все, максимум за пів року ти щасливий володар земельної ділянки. Але зась. Не все так просто.

Дедалі частіше, особам, яким по справжньому відома ціна української землі, відмовляють у наданні зазначених дозволів з недолугих на це підстав. Надсилається відписка, з тексту якої вбачається на кшталт: землі нема, земля в оренді, документів недостатньо, не відповідає місце реєстрації, і т.д. і т.п.… І вся та єресь настільки обурює заявника, що той приходить до висновку, - що з калашем у руках на Луганщині, йому набагато легше було відстояти декілька гектарів, а ніж отримати 6-ть соток тут, дома.

І зовсім не тому, що популяція корумпованих чиновників має ризик значно зменшитися у своїй кількості найближчим часом, а саме з метою допомогти учасникам бойових дій зберегти свій час та нерви, пропоную поки озброїтися інформацією викладеною у нижче наведеній судовій практиці, та звернути особливу увагу на те, що учасники бойових дій наділені саме першочерговим правом. І незалежно від того, кому і за скільки клерк встиг пообіцяти земельну ділянку на яку Ви претендуєте, Ваше право все рівно буде першочерговим. Що і було доведено в судах.

Судова передісторія:

28 серпня 2015 року, учасник бойових дій звернувся до Львівської міської ради з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовним розміром до 0,10 га додаючи всі необхідні документи.

У відповіді від 29 вересня 2015 року, зазначалося, що учаснику бойових дій повертається клопотання разом з додатками, і що останній має право звернутися з новим клопотанням про виділення земельної ділянки, але, в іншому місці. Також було повідомлено, що вже 01 жовтня 2015 року на підставі Ухвали ЛМР дозвіл на розроблення проекту землеустрою було надано іншій особі.

Вважаючи таку відповідь порушенням прав, учасник бойових дій звернувся із адміністративним позовом до суду. Де за результатами розгляду позов було задоволено у повному обсязі. Із висновками першої інстанції погодився і апеляційний суд.

Справа № 461/2723/17, 20 грудня 2017 року, Галицький районний суд м. Львова, в складі:                    

головуючого судді   Волоско І.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Львівської міської ради, треті особи: Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Інструментальне -10», ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання протиправною та скасування ухвали Львівської міської ради, зобов’язання до вчинення дій, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась в суду з позовом до Львівської міської ради, треті особи: Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Інструментальне -10», ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання протиправною та скасування ухвали Львівської міської ради, зобов’язання до вчинення дій.

В обґрунтування позову покликається на те, що ОСОБА_1, як учасник бойових дій, учасник АТО, 28 серпня 2015 року звернувся до Львівської міської ради з клопотанням про виділення земельної ділянки з огляду на законодавчі гарантії. В даному клопотанні просив розглянути на сесії Львівської міської ради питання щодо безоплатної передачі мені земельної ділянки орієнтовним розміром до 0,10 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою на земельну ділянку за адресою м. Львів, вул. Інструментальна, 10. В клопотанні про виділення земельної ділянки від 28 серпня 2015 року, позивач наголосив, що відповідно до інформації отриманої від Відділу Держземагенства у м. Львові земельна ділянка щодо якої скеровується клопотання, у власності, оренді, користуванні інших осіб не перебуває. Тобто на дану земельну ділянку не виникали права у жодних юридичних та фізичних осіб. Тривалий час, позивач жодних відомостей щодо результатів розгляду не отримував, відтак скерувавши повторну заяву до Львівської міської ради, щоб отримати інформацію, лише на початку березня 2017 року, позивач отримав відповідь від Департаменту містобудування Управління природних ресурсів та регулювання земельних відносин Львівської міської ради датовану 03.03.2017 року, з якої випливає, що відповідь на клопотання від 28 серпня 2015 року, Львівська міська рада надіслала рекомендованим листом ще 02 грудня 2015 року, яку позивач так і не отримував. Із відповіді від 29.09.2015 року, яка була прикріплена до відповіді 03.03.2017 року не вбачається прямої відповіді щодо задоволення клопотання чи вмотивованої відмови у його задоволенні, лише зазначено, що питання на сесії Львівської міської ради не розглядалося. Також, з відповіді 03.03.2017 року Департаменту містобудування Управління природних ресурсів та регулювання земельних відносин Львівської міської ради стало відомо, що Ухвалою Львівської міської ради № 5248 від 01.10.2015 року надано дозвіл ОСББ «Інструментальне-10» на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Інструментальній, 10. Вважає, що клопотання про виділення земельної ділянки від 28 серпня 2015 року розглянуто з порушенням норм чинного в Україні законодавства, також, що зазначена ухвала порушує права позивача.

Представник позивача ОСОБА_4 в судовому засіданні адміністративний позов підтримали в повному обсязі, просили такий задовольнити, визнати протиправною та скасувати ухвалу від 01.10.2015 року.

Представник відповідача ОСОБА_5 в судовому засіданні проти адміністративного позову заперечили оскільки позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими. Зазначили, що твердження позивача є безпідставними та не містять жодного законодавчого підґрунтя. Оскаржувану ухвалу вважає законною, прийнятою в межах компетенції Львівської міської ради, відповідно до норм чинного законодавства.

Представник третьої особи ОСББ «Інструментальне-10» ОСОБА_6 в судовому засіданні проти адміністративного позову заперечили просили відмовити в задоволенні позову повністю.

Треті особи - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засідання не з’явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, керуючись принципами верховенства права та законності, оцінюючи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні в судовому засіданні аргументів учасників справі та доказів в їх сукупності, які є у справі, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до п. 10 ч. 1 Розділу VІІПерехідних положень КАС України у редакції Закону № 2147-VІІІ від 03.10.2017 справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальнимсудам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідно дост. 19 Конституції України, органи державної влади і їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень і в спосіб, передбаченийКонституцієюі законами України.

Відповідно до ч.1 ст. 2 КАС Українизавданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку субєктів владних повноважень.

Частиною 1 статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 приймав участь в антитерористичній операції - АТО, зокрема, його статус врегульований Законом України «Про боротьбу з тероризмом» та Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Пільги учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначено статтею 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», зокрема, відповідно до абзацу 1 пункту 14 частини 1 цієї статті зазначається, що першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва гарантується учасникам бойових дій.

Таким чином, ОСОБА_1 28 серпня 2015 року звернувся до Львівської міської ради з клопотанням про виділення земельної ділянки. В даному клопотанні просив розглянути на сесії Львівської міської ради питання щодо безоплатної передачі в першочерговому порядку земельної ділянки орієнтовним розміром до 0,10 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою на земельну ділянку за адресою м. Львів, вул. Інструментальна, 10.

За результатами розгляду клопотання, ОСОБА_1 отримав відповідь-відмову, з якої вбачається, що на сесії Львівської міської ради клопотання розглянуто не було, з тих підстав, що не дотримано порядок звернення, а тому таке повертається.

Статтею 15 ЗУ «Про звернення громадян» передбачено, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи, до повноважень яких належить розгляд заяв, зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв. Відповідь за результатами розгляду заяв в обов’язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах питань. Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

А у відповідності до статті 20 ЗУ «Про звернення громадян» передбачено, що, звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку.

У відповідності до статті 118 ЗК України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Згідно з п. 34 статті 26 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.

В статті 46 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», зазначається, що сільська, селищна, міська, районну у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради. У відповідності до ч. 5 цієї статті, сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.

З огляду на вище зазначене законодавство, необхідно дійти висновку, що клопотання про виділення земельної ділянки повинно розглядатись виключно на сесіях Львівської міської ради.

У відповіді від 29 вересня 2015 року, зазначалося, що позивачу повертаються клопотання разом з додатками, і що останній має право звернутися з новим клопотанням про виділення земельної ділянки, але, в іншому місці. Також, у відповіді позивача було повідомлено про те, що він не виконав вимоги зазначені в рішенні № 605 від 08.08.2015 року «Про затвердження технологічних карток адміністративних послуг, які надає Львівська міська рада».

ОСОБА_5, зазначені підстави не є обґрунтуванням, а тому являється порушенням норм чинного законодавства.

Відповідно до п. 7 статті 118 ЗК України, підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Окрім того, у відповідності до ч.6 ст.118 ЗК України, законодавством забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Разом з вище викладеним, слід звернути увагу і на те, що Львівська міська рада приймаючи ухвалу не провела документальну перевірку про балансову приналежність майна-будинку до ОСББ «Інструментальне-10». Житловий будинок №10 згідно наказу Департаменту житлового господарства та інфраструктури №527 від 09.12.13 р. знято з балансу ЛКП «Балатон-409» та передано не ОСББ «Інструментальне-10», а саме власникам приватизованого житла. Сторонами акту приймання - передачі є представники ЛКП «Балатон-409» та власники квартир.

Із матеріалів справи вбачається, що 22.10.2014 р. ОСББ «Інструментальне-10» в особі директора ОСОБА_7 звернулось із заявою на імя Львівського міського голови ОСОБА_8, про погодження місця розташування та надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Інструментальній, 10 у м. Львові.

Оскаржуваною Ухвалою 22-ї сесії 6-го скликання Львівської міської ради №5248 від 01 жовтня 2015р. за результатами розгляду звернення ОСББ «Інструментальне-10» від 22.10.14 надано ОСББ «Інструментальне-10» дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1626 га на вул. Інструментальній, 10 для обслуговування житлового будинку та інше. При тому судом встановлено, що заява ОСББ «Інструментальне-10» від 22.10.2014 не містила визначені законодавством вимоги, а саме: не зазначено площу, яку бажано отримати заявником; не зазначено цільового призначення; не надано в якості додатку картографічних матеріалів з бажаним місцем розташування та не надано документів, які уповноважують заявника на вказану дію.

Як встановлено судом, житловий будинок №10 по вул. Інструментальній в м. Львові згідно наказу Департаменту житлового господарства та інфраструктури №527 від 09.12.13 знято з балансу ЛКП «Балатон-409» та передано власникам приватизованого житла.

Згідно наявних у справі доказів ОСББ «Інструментальне-10» не приймало наведений будинок на свій баланс, господарської діяльності по утриманню будинку №10 по вул. Інструментальна не здійснювало та не вело у встановленому порядку бухгалтерську звітність. Власники квартир, які є фактичними балансоутримувачами будинку №10, у встановленому законодавством порядку шляхом скликання та проведення загальних зборів власників не уповноважували ОСОБА_9 як голову ОСББ «Інструментальне-10» на звернення до Львівського міського голови із заявою про надання дозволу на виготовлення проекту відведення земельної ділянки для обслуговування  багатоквартирного житлового будинку.

За встановлених обставин ухвала Львівської міської ради від 01.10.2015 №5248 про надання ОСББ «Інструментальне-10» дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Інструментальній, 10 є необґрунтовано, оскільки прийнята без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а отже  прийнята у спосіб, який суперечить законодавству України, тому підлягає скасуванню.

З врахуванням встановленого колегія суддів приходить до переконання про правильний висновок суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, беручи до уваги, що прийняття Львівською міською радою оскаржуваної ухвали потягло за собою порушення прав позивача щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність із земель комунальної власності в межах норм, визначених Земельним кодексом України.

У своїх поясненнях представник відповідача зазначає, що позивач пропустив строк звернення до суду. Однак такі твердження не заслуговують на увагу з огляду на таке.

За правилами ст.99 КАС України в редакції на час звернення з даним позовом до суду для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Колегія суддів приймає до уваги, що позивач 28 серпня 2015 року звернувся до Львівської міської ради з клопотанням про виділення земельної ділянки, у якому просив розглянути на сесії Львівської міської ради питання щодо безоплатної передачі в першочерговому порядку земельної ділянки. Через те, що постійно знаходився у службових відрядженнях та постійну відсутність у м. Львові, відомостей щодо вирішення поданого клопотання не отримував, а тому на початку березня 2017 року повторно звернувся до відповідача та отримав відповідь з Департаменту містобудування управління природних ресурсів та регулювання земельних відносин Львівської міської ради від 03.03.2017, до якої і був долучений лист-повернення клопотання про виділення земельної ділянки, тобто з того часу і довідався, що його клопотання від 28.08.2015 відповідач повернув йому. Сам  лист- повернення клопотання про виділення земельної ділянки позивач так і не отримав.

За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає, що позивачем не пропущено строк звернення до суду, визначений ст. 99 КАС України в редакції на час звернення з даним позовом.

Підстави для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення - без змін визначені ч. 1 ст. 316 КАС України, за якою суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови суду першої інстанції, яка ухвалена з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не впливають на правомірність висновків суду першої інстанції.

Керуючись статтями 229, 242, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Інструментальне-10» залишити без задоволення.

Рішення Галицького районного суду м. Львова  від 20 грудня 2017 року у справі № 461/2723/17 без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя ОСОБА_10 судді ОСОБА_11  ОСОБА_12      Повне судове рішення складено 20.04.2018.